Моніторинг якості освіти

На виконанння вимог законодавства України в Дніпровському міському ліцеї № 97 Дніпровської міської ради  було розроблено і схвалено рішенням педагогічної ради (Протокол №10 від 26.03.2021) Внутрішню систему якості освіти . Цей документ та викладені в ньому процедури дозволять забезпечити постійний контроль за освітнім процесом, стале й неухильне вдосконалення якості освітньої діяльності та якісної освіти, вчасно приймати адміністративні та управлінські рішення щодо матеріально-технічного та кадрового забезпечення закладу. Невід'ємною складовою цієї системи є моніторинг якості освіти та широкий спектр його інструментів та форм.

Відповідно до Закону України "Про освіту" моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг може буди внутрішнім та зовнішнім. Внутрішній моніторинг ініціює та проводить заклад освіти. Для проведення зовнішнього моніторингу залучають будь-які органи та підприємства, що можуть здійснюваи незалежне оцінюванння якості освіти та освітньої діяльності.

Також моніторінг якості освіти залежно від рівня охоплення може поділятися на локальний, регіональний, загальнодержавний та міжнародний.

Зовнішній моніторинг на міжнародному рівні відбувається шляхом участі України в міжнародних порівняльних дослідженнях таких як:

• TIMMS (Міжнародне порівняльне дослідження якості природничо-математичної освіти);
• PISA (Міжнародне дослідження якості освіти);
• PIRLS (Міжнародне дослідження читацької грамотності).

Ініціювати моніторинг може будь-яка із наведених нижче організацій:

• МОН України;
• Державна служба якості освіти;
• Український центр оцінювання якості освіти;
• наукові організації, наукові на науково-методичні організації, що управляються МОН;
• заклади освіти та їхні засновники;
• місцеві держадміністрації;
• органи місцевого самоврядування;
• громадські об'єднання;
• інші юр. або фізособи.

Сама по собі процедура моніторингу складається з деяких обов'язкових етапів, а саме: планування та підготовка (формулювання проблеми досліження; визначення мети та завдань; розрахунок та формування вибірки; визначення критеріїв та показників), розроблення програми, проведення дослідження, збір інформації та оброблення результатів, аналіз та інтерпретація результатів, оприлюднення результатів.

Серед методів, що можуть застосовуватись під час процедури, виділяють: опитування (анкетування, інтерв'ювання), тестування, спостереження за освітнім процесом, фокус-група, аналіз документації, аналіз стастичних данних тощо.

Більш детальну інформацію про порядок організації та проведення моніторингу якості освіти у закладах освіти можна знайти у документі за посиланням.

Загальнодержавне моніторингове дослідження 2023–2025 років зафіксувало, що в умовах воєнного стану освітні результати у 6-х класах залишаються відносно стабільними, тоді як у 8-х класах спостерігається чітка тенденція до зниження навчальних досягнень (особливо з математики) та поглиблення освітніх розривів. Головною системною проблемою є те, що учні переважно здатні відтворювати базові знання, але зазнають значних труднощів під час виконання завдань на аналіз, міркування та застосування знань у практичних або нових ситуаціях. Окрім цього, ключовими чинниками впливу на результати залишаються формат навчання (дистанційний, очний, змішаний), безпекова ситуація, типи населених пунктів та рівень цифрової й матеріальної забезпеченості родин.

Звіт висвітлює результати третього етапу загальнодержавного моніторингу якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, проведеного у травні 2025 року. Дослідження ініційоване Міністерством освіти і науки України та Державною службою якості освіти (ДСЯО) у 2023 році. Головною метою моніторингу є відстеження динаміки навчальних досягнень учнів 6-х та 8-х класів з української мови та математики (алгебри й геометрії). Вибір 6-х та 8-х класів зумовлений потребою виявити прогалини в знаннях у середині навчальних циклів, щоб мати можливість їх надолужити до випуску з базової школи. У 2025 році реалізація моніторингу відбулася за підтримки ЮНІСЕФ в Україні та фінансової допомоги Уряду Німеччини через банк розвитку KfW.

Організаційний супровід моніторингу забезпечували ДСЯО, Інститут освітньої аналітики (ІОА) та Український інститут розвитку освіти (УІРО). Автоматизоване онлайн-тестування проходило на базі платформи «Всеукраїнська школа онлайн» (ВШО). Репрезентативне вибіркове дослідження охопило 226 закладів загальної середньої освіти (166 міських та 60 сільських шкіл). Для забезпечення аналізу результати учнів було згруповано за п'ятьма макрорегіонами України та містом Києвом. До тестування було запрошено 4 816 шестикласників та 4 686 восьмикласників, а явка учасників становила близько 90%.

Переважна більшість учасників моніторингу (96–97%) на момент тестування перебувала на території України. Понад 80% учнів проходили тестування безпосередньо у приміщеннях закладів освіти, решта — дистанційно за місцем проживання. Інструментарій дослідження складався з двох частин: стандартизованих тестових завдань та контекстних анкет для учнів і керівників шкіл. Тестові завдання для 6-х класів розроблялися відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти 2020 року (концепція НУШ). Завдання для 8-х класів відповідали чинним навчальним програмам, розробленим на основі Державного стандарту 2011 року.

Контроль за дотриманням процедур здійснювали незалежні спостерігачі, які провели 1 131 спостереження в очному та онлайн-форматах. Спостерігачі зафіксували поодинокі випадки порушень академічної доброчесності (1,59%), серед яких користування підказками, сторонніми вкладками та штучним інтелектом. Загальний рівень довіри спостерігачів до результатів тестування виявився дуже високим і склав 90%. Для інтерпретації результатів тестувань використано сучасну теорію тестів (Item Response Theory) та чотири рівні досягнень: початковий, середній, достатній і високий. Середній бал математичного тесту для 6-го класу склав 11,52 із 26 максимально можливих.

У 6-му класі більшість учасників (61%) продемонстрували середній рівень знань з математики, 25,3% — достатній, 7% — високий і 6,7% — початковий. Найлегшим завданням для шестикласників із математики виявилося читання стовпцевої діаграми (78,6% успішності). Найбільші труднощі у 6-му класі викликало практичне завдання на обчислення площі квадрата у заданій життєвій ситуації (лише 20,6% успішності). Аналіз за когнітивними вимірами показав, що шестикласники найкраще виконують завдання на «Знання» (58,8%) та значно гірше — на «Міркування» (39,8%). Статистично значущої різниці в успішності з математики між хлопцями та дівчатами у 6-му класі не виявлено.

Учні з міських шкіл продемонстрували дещо вищі результати з математики порівняно зі здобувачами освіти із сільської місцевості. Шестикласники зі статусом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) показали вищі результати, ніж їхні однолітки без цього статусу. Учні, які перебували за кордоном, склали тест з математики краще за тих, хто навчався в Україні. Учні, які проходили тестування дистанційно, отримали вищі бали порівняно з тими, хто складав тест очно в закладі освіти. Виявлено прямий зв'язок між рівнем цифрової впевненості учня та його підсумковим результатом тестування.

Наявність у дитини власного комп'ютера чи ноутбука позитивно впливає на успішність виконання завдань. Дослідження довело існування стійкої кореляції між кількістю книжок у домашній бібліотеці та вищими балами з предметів. У 8-х класах результати тестування з математики та мови виявили виражене накопичення освітніх втрат. У восьмикласників спостерігається значне розшарування за навчальними досягненнями та поглиблення освітньої нерівності. Узагальнені дані свідчать, що безпекова ситуація та систематичні повітряні тривоги залишаються деструктивним чинником для навчального процесу.

Формат проведення уроків (очний, дистанційний або змішаний) суттєво визначає рівень засвоєння складного матеріалу з алгебри та геометрії. Більшість школярів демонструють високі показники адаптації до цифрових навчальних платформ та електронних тестів. Звіт підкреслює необхідність зміщення фокусу в навчанні від простих заучувань та відтворення фактів до розвитку критичного та аналітичного мислення. Результати дослідження є доказовою базою для ухвалення управлінських рішень МОН щодо коригування освітніх програм і розподілу ресурсів. Головний висновок звіту наголошує, що забезпечення якості освіти в умовах війни є питанням збереження людського потенціалу та національної стійкості України.